Головна сторінка Культура Погляд У Минуле

Соборність України. «Живий ланцюг» 1990 року в архівних фотографіях

radiosvoboda: З0 років тому в Україні відбувся «Живий ланцюг» («Українська хвиля») з нагоди 71-річчя проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року.

Ця акція, яка відбулася у неділю, 21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки, – одна із наймасштабніших такого роду у світовій історії.

«Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності.

Акцію «Українська хвиля» організував Народний Рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв’язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні.

Іван Драч згодом у своєму щоденнику зробив запис щодо «Живого ланцюга»: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор – голова Секретаріату Руху Михайло Горинь».

Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів.

У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів.

Щільність «ланцюга» була неоднорідною – від кількох рядів у центрі Львова до інтервалу в десятки метрів у деяких районах Київщини та Житомирщини. Передбачаючи таку ситуацію, штаб акції скеровував у такі місця автобуси з активістами зі Львова й Івано-Франківщини. Фінансування акції не склало для її організаторів надзвичайних проблем завдяки ентузіазму активістів: пальне для автотранспорту учасники акції забезпечували власним коштом.

Після проведення «Живого ланцюга» у Києві, Житомирі, Львові та Івано-Франківську відбулися мітинги-молебні.


«Живий ланцюг» у столиці України, який тягнеться до Львова, а далі – до Івано-Франківська. Київ, 21 січня 1990 року
1 «Живий ланцюг» у столиці України, який тягнеться до Львова, а далі – до Івано-Франківська. Київ, 21 січня 1990 року
«Живий ланцюг» у Києві. Ця акція – одна із наймасштабніших такого роду у світовій історії
2 «Живий ланцюг» у Києві. Ця акція – одна із наймасштабніших такого роду у світовій історії
«Живий ланцюг» у центрі Києва біля будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка
3 «Живий ланцюг» у центрі Києва біля будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка
Київ. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності
4 Київ. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності
Представники донецької і харківської делегацій у «Живому ланцюзі» в Києві. На транспаранті напис: «Харків й Донецьк споконвіку українські»  
5 Представники донецької і харківської делегацій у «Живому ланцюзі» в Києві. На транспаранті напис: «Харків й Донецьк споконвіку українські»  
Донецька делегація, яка прибула до Києва, щоб стати частиною «Живого ланцюга», котрий символізував Соборність України на шляху до відновлення Української держави
6 Донецька делегація, яка прибула до Києва, щоб стати частиною «Живого ланцюга», котрий символізував Соборність України на шляху до відновлення Української держави
Київ. Буковинці теж приєдналися до «Живого ланцюга». Фото Георгій Манчуленко 
7 Київ. Буковинці теж приєдналися до «Живого ланцюга». Фото Георгій Манчуленко 
«Живий ланцюг» у Львові
8 «Живий ланцюг» у Львові
Площа Ринок у Львові
9 Площа Ринок у Львові
Львів. Акцію «Українська хвиля» організував Народний Рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв'язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні. Іван Драч згодом у своєму щоденнику зробив запис щодо «Живого ланцюга»: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор – голова Секретаріату Руху Михайло Горинь». А дехто був проти, бо боявся, що на акцію ніхто не прийде
10 Львів. Акцію «Українська хвиля» організував Народний Рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв’язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні.

Іван Драч згодом у своєму щоденнику зробив запис щодо «Живого ланцюга»: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор – голова Секретаріату Руху Михайло Горинь». А дехто був проти, бо боявся, що на акцію ніхто не прийде
Жителі Львова вишикувалися на Личаківській вулиці вздовж трамвайних колій
11 Жителі Львова вишикувалися на Личаківській вулиці вздовж трамвайних колій
Львів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів
12 Львів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів
Львів. «Живий ланцюг» простягався на близько 700 кілометрів. Щільність «ланцюга» була неоднорідною – від кількох рядів у центрі Львова до інтервалу в десятки метрів у деяких районах Київщини та Житомирщини. Передбачаючи таку ситуацію, штаб акції скеровував у такі місця автобуси з активістами зі Львова й Івано-Франківщини. Фінансування акції не склало для її організаторів надзвичайних проблем завдяки ентузіазму активістів: пальне для автотранспорту учасники акції забезпечували власним коштом
13 Львів. «Живий ланцюг» простягався на близько 700 кілометрів. Щільність «ланцюга» була неоднорідною – від кількох рядів у центрі Львова до інтервалу в десятки метрів у деяких районах Київщини та Житомирщини. Передбачаючи таку ситуацію, штаб акції скеровував у такі місця автобуси з активістами зі Львова й Івано-Франківщини. Фінансування акції не склало для її організаторів надзвичайних проблем завдяки ентузіазму активістів: пальне для автотранспорту учасники акції забезпечували власним коштом
Львів. Дорожний вказівник інформує про напрямок до Тернополя – це наступний обласний центр, яким проходив «Живий ланцюг»
14 Львів. Дорожний вказівник інформує про напрямок до Тернополя – це наступний обласний центр, яким проходив «Живий ланцюг»
Карта «Живого ланцюга» на відрізку траси Львів-Тернопіль: кожен населений пункт мав свій проміжок. Із архіву Богдана Гориня. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР 
15 Карта «Живого ланцюга» на відрізку траси Львів-Тернопіль: кожен населений пункт мав свій проміжок. Із архіву Богдана Гориня.

Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР 
«Живий ланцюг» у Рівному (фото надала Звенислава Калинець-Мамчур)
16 «Живий ланцюг» у Рівному (фото надала Звенислава Калинець-Мамчур)
Після проведення «Живого ланцюга» у Києві, Житомирі, Львові та Івано-Франківську відбулися мітинги-молебні
17 Після проведення «Живого ланцюга» у Києві, Житомирі, Львові та Івано-Франківську відбулися мітинги-молебні
Під час мітингу на стадіоні «Спартак» у Житомирі у день проведення «Живого ланцюга»
18 Під час мітингу на стадіоні «Спартак» у Житомирі у день проведення «Живого ланцюга»
Мітинг у столиці України на Софійському майдані (на той час площі Богдана Хмельницького) після завершення «Живого ланцюга» в рамках відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР в 1919 році. Київ, 21 січня 1990 року
19 Мітинг у столиці України на Софійському майдані (на той час площі Богдана Хмельницького) після завершення «Живого ланцюга» в рамках відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР в 1919 році. Київ, 21 січня 1990 року
20
Під час відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР у Києві. На світлині попереду з прапором та у формі січового стрільця – співак Віктор Морозов, а інший прапороносець – громадський активіст Орест Карелін
21 Під час відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР у Києві. На світлині попереду з прапором та у формі січового стрільця – співак Віктор Морозов, а інший прапороносець – громадський активіст Орест Карелін
Софійська площа у той час була площею Богдана Хмельницького (така назва була у період 1944–1993 років) ​
22 Софійська площа у той час була площею Богдана Хмельницького (така назва була у період 1944–1993 років) ​
Представники Черкащини також присутні
23 Представники Черкащини також присутні
Київ. Про історію самого Акту Злуки 1919 року можна прочитати у статті «Акт Злуки: на шляху до створення Української держави»
24 Київ. Про історію самого Акту Злуки 1919 року можна прочитати у статті «Акт Злуки: на шляху до створення Української держави»

6 Replies to “Соборність України. «Живий ланцюг» 1990 року в архівних фотографіях

  1. СВІДОК ТИХ ПОДІЙ . Як це було гарно. Тоді Україна в єдиному пориві продемонструвала свою єдність – єдність усіх українських земель, єдність свого духу і братерство усіх українців. Зараз щемно на серці, коли дивишся на ці фотографії. Так було ! Це наша красива сторінка в історії. Пам”ятаймо ці сторінки і шануймося !

  2. Пам’ятаю це тоді була неділя. Було холодно, але стояли всі, бензин купували за власні гроші. Cусідка медиком була, каже, що працювала в той день на волонтерських засадах.

  3. Добре пам”ятаю той день. Тоді група журналістів проїхала від Софіївського майдану майже до Житомира. Їдучи туди і назад ми бачили суцільний людський ланцюг. Люди стояли у щільній шерензі вздовж усієї житомирської траси. Прапори, плакати і гудки, гудки, гудки … автомобілів. Це створювало особливий настрій. А увечері на Софіївському майдані запам”ятався полум”яний виступ українського поета Дмитра Павличка і море людей.Це можна побачити на цих фотографіях.

  4. Дякую за Ваш інтерес до історичноі фотогалереі- першого фотолітопису Дня злуки у січні 1990- го року.Також дякуємо за Ваш інтерес до нашого інтернет-сайту “Баварський вісник”.Ми завжди раді нашим читачам, коло яких зростає і додає нам сил і бажання працювати краще.Будьмо разом!”

  5. Дякуємо за ваші коментарі, особисту історію і за Ваш інтерес до нашого інтернет-сайту “Баварський вісник”.

  6. Дякуємо, що написали особисте враження та спогад про той час. Ми дуже цінуємо думку кожного читача

Comments are closed.